Tags: мелодрами українського села

Буковина
  • smijana

Мелодрами українського села

(записано зі слів Олени Панасівни, с.Яворівці Красилівського р-ну Хмельницької обл. у 2010р.)

Хлопець Яків закохався у красуню Поліну (сестру Олени Панасівни. Чомусь у 30-тих роках минулого століття в селі стали називати дівчат Полями-Павлінками, тепер одні звуться "баба Поля", інші "баба Павліна"). Закохався і збирався одружитися.
Проте сказав що брати шлюб не буде, бо був комсомольцем і не міг цього зробити. Мати дівчини категорично відмовила у дозволі на одруження без шлюбу.
Тоді Яків взяв і заслав сватів у сусіднє село Кобильє (тепер Веселівка). Незадовго після весілля напровесні випав сніжок, притрусив свіжим покривом землю. І по чітким слідам Якова до колгоспної будівлі визначили що він вкрав хромове сідло з колгоспного коня. Голова колгоспу не захотів обмежитися попередженням, а одразу передав справу до суду, хлопця засудили на 3 роки ув’язнення. Відпрацював він їх за 1,5 року. Ще з тюрми у листі повідомив своїй жінці що не любить її і не хоче, і щоб вона покинула хату його батьків..
Вийшовши, одразу прийшов до хати красуні Поліни. Поліна прийшла з ферми, і не розмовляла з ним. Тим не менш наступного ж дня Яків прийшов з другом свататися до Поліни. Мати з печі винесла вердикт: " Тоді ти не хотів шлюбу, а тепер я тебе не хочу".
За деякий час прийшов Яків знову з тим же сватанням, посідали за стіл всі разом (і Поліна також), дістає Яків з одягу ножа і каже: або я одружуся з нею, або заб’ю спочатку її, а потім себе. Батьки перелякалися не на жарт і дозволили їм одружитися. Дуже любив Яків Поліну, і жили вони потім довго в парі до самої старості.
(уточнила: руку на дружину чоловік ніколи не піднімав із тих пір нікому ножем не погрожував).